Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуцати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуцати
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́цати, цаю, єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.