Словарь української мови (1924)/гуцюцю
Зовнішній вигляд
◀ гуцьок | Словарь української мови Г гуцюцю |
гуч! ▶ |
|
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.