Словарь української мови (1924)/гуща

by Борис Грінченко

◀ гущ

Словарь української мови Борис Грінченко Г гуща

гущавина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́ща, щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.