Словарь української мови (1924)/гівняр
| ◀ гівняк | Словарь української мови Г гівняр |
гіготати ▶ |
|
Гівної́д, да, гівнори́й, рия, м. гівнори́йка, ки, ж. гівня́к, ка́, гівня́р, ра́, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.