Словарь української мови (1924)/гідно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гідно
Берлін: Українське слово, 1924

Гі́дно, нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.