Словарь української мови (1924)/гілка
Зовнішній вигляд
◀ гілечка | Словарь української мови Г гілка |
гіллюка ▶ |
|
Гі́лка, ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.