Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гільцем

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гільце Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гільцем 		гільчастий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гільце́м, нар. Гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гільцем&oldid=600052