Словарь української мови (1924)/давнеколишній
Зовнішній вигляд
◀ давнезний | Словарь української мови Д давнеколишній |
давненезний ▶ |
|
Давнеколи́шній, я, є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.