Словарь української мови (1924)/давніш

by Борис Грінченко

◀ давність

Словарь української мови Борис Грінченко Д давніш

давнішній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Давні́ш, нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — „Даремна річ“, — сказав хазяїн, „жалкую, чом давніш не звів“. Гліб. 42.