Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дарник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дарник
Берлін: Українське слово, 1924

Дарни́к, ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. I. 95. Ум. Дарничо́к.