Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дарівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дарівник
Берлін: Українське слово, 1924

Дарівни́к, ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. III. 168.