Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дбалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дбалий
Берлін: Українське слово, 1924

Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.