Словарь української мови (1924)/двері
| ◀ дверечки | Словарь української мови Д двері |
дверник ▶ |
|
Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.