Словарь української мови (1924)/двигіт
| ◀ двигатися | Словарь української мови Д двигіт |
двигнути ▶ |
|
Дви́гіт, готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин, та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе: а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш. Левиц.