Словарь української мови (1924)/двойнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
двойнити
Берлін: Українське слово, 1924

Двойни́ти, ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.