Словарь української мови (1924)/дворський
Зовнішній вигляд
◀ дворочок | Словарь української мови Д дворський |
дворучки ▶ |
|
Дво́рський, а, е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.