Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дворянин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дворянин
Берлін: Українське слово, 1924

Дворяни́н, на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. I. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.