Словарь української мови (1924)/двісті

by Борис Грінченко

◀ двіста

Словарь української мови Борис Грінченко Д двісті

двіцалівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.