Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дебрь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дебрь
Берлін: Українське слово, 1924

Дебрь, рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.