Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дев'ятеро

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дев'ятеро
Берлін: Українське слово, 1924

Де́в'ятеро, чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Мет. 416. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Нп. Ум. Дев'яті́рко.