Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/деготь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
деготь
Берлін: Українське слово, 1924

Де́готь, гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. III. 31.