Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/демнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
демнати
Берлін: Українське слово, 1924

Демнати, наю, єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.