Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/денниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
денниця
Берлін: Українське слово, 1924

Де́нниця, ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. I. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.