Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дергар

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дергар
Берлін: Українське слово, 1924

Дерга́р, ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мо́тузи. Каменец. у.