Словарь української мови (1924)/дерев'яка
| ◀ деревце | Словарь української мови Д дерев'яка |
дерев'яний ▶ |
|
Дерев'я́ка, ки, ж. 1) Отдѣльное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тілько дерев'яка осталась. Чуб. II. 424. 2) Кусокъ дерева, полѣно. Ум. Дерев'я́чка.