Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/деркотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
деркотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Деркоті́ти, кочу́, чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.