Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дерть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дерть
Берлін: Українське слово, 1924

Дерть, ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннєю, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.