Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/де-де

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
де-де
Берлін: Українське слово, 1924

Де-де, нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.