Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/джермала

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
джермала
Берлін: Українське слово, 1924

Джерма́ла, ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. О. 1862. V. Кух. 37. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала. Кух. (О. 1862. V. 33).