Словарь української мови (1924)/джерґати

by Борис Грінченко

◀ джерґа

Словарь української мови Борис Грінченко Д джерґати

джерґіт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дже́рґати, ґаю, єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.