Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/джирчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
джирчати
Берлін: Українське слово, 1924

Джирча́ти, чу́, чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. I. 131.