Словарь української мови (1924)/джиґуха

by Борис Грінченко

◀ джиґун

Словарь української мови Борис Грінченко Д джиґуха

джиджулити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Джиґу́ха, хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.