Словарь української мови (1924)/дзвенячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзвенячий
Берлін: Українське слово, 1924

Дзвеня́чий, а, е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. I. 97.