Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзвонарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзвонарь
Берлін: Українське слово, 1924

Дзвона́рь, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.