Словарь української мови (1924)/дзвяк
Зовнішній вигляд
◀ дзвяга | Словарь української мови Д дзвяк |
дзвякало ▶ |
|
I. Дзвяк, ку, м. Металлическій звукъ.
II. Дзвяк! меж. для выраженія металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. I. 44.