Словарь української мови (1924)/дзвякати

by Борис Грінченко

◀ дзвякало

Словарь української мови Борис Грінченко Д дзвякати

дзвякнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. I. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже та не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.