Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзвінник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзвінник
Берлін: Українське слово, 1924

Дзві́нник, ка, м. Колокольный мастеръ. НВолын. у.