Словарь української мови (1924)/дзидзикати
Зовнішній вигляд
◀ дзиґнути | Словарь української мови Д дзидзикати |
дзижчання ▶ |
|
Дзидзи́кати, каю, єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.