Словарь української мови (1924)/дзиґа
| ◀ дзиґ | Словарь української мови Д дзиґа |
дзиґар ▶ |
|
Дзи́ґа, ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. I. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
| ◀ дзиґ | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзиґа |
дзиґар ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзиґа
Борис Грінченко
1924
Дзи́ґа, ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. I. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.