Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзуски

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзуски
Берлін: Українське слово, 1924

Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).