Словарь української мови (1924)/дзюба
| ◀ дзюб | Словарь української мови Д дзюба |
дзюбак ▶ |
|
Дзю́ба, би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Нп. Ум. Дзю́бка.
| ◀ дзюб | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзюба |
дзюбак ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзюба
Борис Грінченко
1924
Дзю́ба, би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Нп. Ум. Дзю́бка.