Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дзюрчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дзюрчати
Берлін: Українське слово, 1924

Дзюрча́ти, чу́, чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.