Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дибка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дибка
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́бка, ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. Ум. отъ диби.

Дибка́, нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.