Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дибуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дибуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Дибуля́ти, ля́ю, єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.