Словарь української мови (1924)/дивий

by Борис Грінченко

◀ дивизія

Словарь української мови Борис Грінченко Д дивий

дивина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ди́вий, а, е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.