Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дивовижний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дивовижний
Берлін: Українське слово, 1924

Диво́ви́жний, а, е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.