Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дивоглядь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дивоглядь
Берлін: Українське слово, 1924

Дивогля́дь, ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивлються на мене. Каменец. у.