Словарь української мови (1924)/димарний
| ◀ димаревий | Словарь української мови Д димарний |
димарик ▶ |
|
Димаре́вий, дима́рний, а, е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
| ◀ димаревий | Словарь української мови Борис Грінченко Д димарний |
димарик ▶ |
|
Словарь української мови — Д
димарний
Борис Грінченко
1924
Димаре́вий, дима́рний, а, е. Относящійся къ дымовой трубѣ.