Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дитинець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дитинець
Берлін: Українське слово, 1924

Дити́нець, нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.