Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дичина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дичина
Берлін: Українське слово, 1924

Дичина́, ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.